ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Особа, будинок якої продано з прилюдних торгів, зобов’язана разом із особами, що з нею проживають, на вимогу нового власника звільнити будинок
 
 

Особа, будинок якої продано з прилюдних торгів, зобов’язана разом із особами, що з нею проживають, на вимогу нового власника звільнити будинок

Рішення судової палати з цивільних справ Верховного Суду України
від 21 лютого 2002 р.
(в и т я г)

У травні 1999 р. К. звернувся до суду з позовом до Т. та осіб, які проживають разом із нею, про виселення без надання іншого жилого приміщення. Позивач зазначав, що він є власником 1/2 частини жилого будинку в м. Броварах, яка раніше належала відповідачці і яку він придбав з прилюдних торгів 11 березня 1999 р. Незважаючи на це, колишня власниця Т. та члени її сім’ї звільнити житло відмовляються. Крім того, Т. навмисно вселила в будинок своїх родичів, які раніше там не проживали. Придбана частина будинку потрібна йому, К., для проживання, проте він позбавлений такої можливості через неправомірні дії відповідачів. Посилаючись на зазначене, К. просив виселити Т. та всіх осіб, які проживають разом із нею, із займаного житла без надання їм іншого жилого приміщення.

Справа судами розглядалася неодноразово. Останнім рішенням Броварського окружного суду від 10 липня 2000 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії з цивільних справ Київського обласного суду від 12 вересня 2000 р., в задоволенні позову відмовлено.

У протесті заступник прокурора Київської області порушив питання про скасування зазначених судових рішень з підстав недодержання судом норм матеріального права.

Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України визнала за необхідне протест задовольнити, постановлені у справі рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення заявленого позову з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що в разі переходу права власності на жилий будинок (його частину) до іншої особи колишній власник і члени його сім’ї, які проживають у будинку, не позбавляються права на користування цією жилою площею. Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони суперечать нормам матеріального права.

Так, згідно зі ст. 86 ЦК та статтями 2, 49 Закону від 7 лютого 1991 р. «Про власність» право власності — це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, якщо вони не поєднані з позбавленням права володіння майном.

К. набув права власності на 1/2 частину жилого будинку, і це його право відповідачами не оспорюється.

Судом встановлено, що в будинок нового власника у визначеному законом порядку зазначені особи вселені не були, тому не набули права на користування спірною частиною будинку. До того ж, за змістом ст. 156 ЖК, право членів сім’ї Т. на користування жилим приміщенням, що належало відповідачці на праві приватної власності, є похідним від права останньої на користування зазначеною жилою площею. Т. з дня продажу частини будинку з прилюдних торгів утратила право власності, а отже, і користування спірною частиною будинку, у зв’язку з цим члени її сім’ї втратили право на користування зазначеним житлом.

За таких обставин суд порушив вимоги норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень. Враховуючи, що судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України постановила нове рішення про задоволення заявленого К. позову, не передаючи справу на новий розгляд.

© 2017. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком