ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
8. Особа, яка в установленому законодавством порядку купила квартиру, має відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність» право вимагати виселення з цієї квартири колишніх членів сім’ї її відчужувача
 
 

27 липня 2001 р. К. звернувся до суду з позовом до Л.К., Л.М., третя особа — Л.Л., про виселення та відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу він купив у Л.Л. квартиру. Після укладення договору купівлі-продажу Л.Л. та її син виселились і виписались із квартири. Однак у квартирі залишилися проживати колишня дружина сина продавця квартири з двома дітьми. Оскільки відповідачі відмовляються звільнити належну йому на праві власності квартиру, а іншого житла він не має, він просив задовольнити позов про виселення та відшкодувати моральну шкоду в сумі 20 тис. грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 2 жовтня 2001 р. позовні вимоги К. про виселення задоволені, а в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Апеляційний суд Харківської області рішенням від 27 листопада 2001 р. зазначене рішення місцевого суду скасував та постановив нове — про відмову К. у задоволенні позову про виселення.

У касаційній скарзі представник позивача у справі Т., посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити без зміни.

Л.Л. у касаційній скарзі також просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 48 Закону від 7 лютого 1991 р. № 697-XII «Про власність» (далі — Закон) власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Суд встановив, що позивач у визначеному законодавством порядку купив 21 липня 2001 р. спірну квартиру у власника Л.Л. Відповідачі у справі є колишніми членами сім’ї власника.

Оскільки права членів сім’ї колишнього власника є похідними від прав власника, то з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім’ї також втрачають право користування цим приміщенням.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині виселення відповідачів, обгрунтовано виходив з положень ст. 48 Закону.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення першої інстанції і відмовляючи в позові про виселення, помилково застосував до спірних правовідносин статті 156, 170 ЖК, оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 р. № 885-XII «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» чинні акти законодавства Української РСР застосовуються, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин Закон.

За таких обставин Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, рішення Апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2001 р. скасувала, залишивши в силі рішенні Київського районного суду м. Харкова від 2 жовтня 2001 р.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком