ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
7. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату або пошкодження майна комітента, яке перебуває в нього, якщо не доведе, що втрата або пошкодження сталися не з його вини
 
 

У лютому 1999 р. Н. звернувся в суд із позовом до АТ «Нивки-Авто» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивач зазначав, що 20 грудня 1996 р. він уклав із відповідачем договір комісії, за умовами якого передав для реалізації автомобіль ВАЗ-21093, 1996 р. випуску, що належав йому на праві власності, а відповідач зобов’язався продати автомобіль за 17 тис. 580 грн., з яких мав виплатити йому 17 тис. 87 грн. Проте 22 грудня 1996 р. його автомобіль був викрадений з охоронюваної стоянки названого АТ. Оскільки відповідач відмовився відшкодувати заподіяну йому викраденням автомобіля матеріальну та моральну шкоду, позивач просив стягнути на його користь: 17 тис. 87 грн. — на відшкодування матеріальної шкоди та 10 тис. грн. — моральної шкоди.

Під час розгляду справи відповідач залучив до участі АТ «Українська автомобільна корпорація» (далі — АТ «УАК») як правонаступника АТ «Нивки-Авто».

Рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 13 червня 2000 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 20 вересня 2000 р. та постановою президії цього ж суду від 25 червня 2001 р., позовні вимоги Н. задоволено частково: з АТ «УАК» на його користь стягнуто 17 тис. 87 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. У задоволенні вимог по відшкодуванню моральної шкоди відмовлено.

У касаційній скарзі АТ «УАК» просить скасувати ухвалені у справі рішення, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи доводи сторін, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення — скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 403 ЦК комісіонер відповідає перед комітентом за втрату або пошкодження майна, яке перебуває в нього, якщо не доведе, що втрата або пошкодження сталися не з його вини.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача послався на те, що автомобіль Н. було викрадено з охоронюваної стоянки АТ в результаті розбійного нападу із застосуванням насильства до працівників охорони, які чинили фізичний опір зловмисникам, внаслідок чого одного з охоронців було госпіталізовано. До того ж для викрадення автомобіля зловмисники зламали ворота підприємства, які були надійно зачинені і забезпечували неможливість несанкціонованого виїзду автомобілів.

Суд усупереч вимогам ст. 202 ЦПК не перевірив цих обставин, не дав їм належної оцінки й не зазначив у рішенні, з яких причин вони не беруться судом до уваги як обставини, що виключають вину відповідача за втрату майна позивача.

Враховуючи наведене, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Ленінградського районного суду м. Києва від 20 вересня 2000 р. та постанову президії цього ж суду від 25 червня 2001 р. скасувала і направила справу на новий розгляд у суд першої інстанції в іншому складі.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком