ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
28-2001. Справи про визнання громадянина недієздатним можуть бути порушені лише за заявою осіб, зазначених у ст. 256 ЦПК України, і розглядатися згідно зі ст. 259 цього Кодексу з обов’язковою участю представників органів опіки та піклування
 
 
У червні 1996 р. К. звернувся до суду із заявою про визнання недієздатним його брата Р. Заявник зазначав, що Р. є інвалідом II групи, непрацездатним, виявляє ознаки недоумства і потребує стороннього догляду. Для встановлення над ним опіки К. просив визнати Р. недієздатним.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 1996 р. Р. було визнано недієздатним. У касаційному порядку справа не розглядалась.

Голова Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування рішення. Президія Кіровоградського обласного суду визнала, що судове рішення підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд з таких підстав.

Постановлюючи рішення, суд виходив із того, що згідно з висновком судово-психіатричної експертизи Р. виявляє ознаки недоумства і за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, тому потребує встановлення над ним опіки. Суд також визнав за можливе розглянути справу без представника органу опіки та піклування, оскільки останній, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з’явився.

Проте, розглянувши справу без участі представника зазначеного органу, суд порушив вимоги ч. 1 ст. 259 ЦПК, якою передбачено, що справи про визнання громадянина недієздатним суд розглядає з обов’язковою участю представників органів опіки та піклування. Крім того, таку справу може бути порушено лише за заявою осіб, зазначених у ст. 256 ЦПК. Суд не з’ясував, чи належить К. до членів сім’ї Р. та чи вправі він був заявляти даний позов.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заяву подано неправомочною особою, суд повинен, не закриваючи провадження у справі, обговорити питання про заміну неналежного заявника належним виходячи з вимог ст. 105 ЦПК.

Оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, президія Кіровоградського обласного суду протест Голови Верховного Суду України задовольнила, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда скасувала і направила справу на новий розгляд.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком