ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Суд не врахував, що питання про право учасників акціонерного товариства закритого типу на його майно не може бути вирішено у статуті товариства інакше, ніж це передбачено законом. Членам такого товариства належить право власності не на частку його майна, а на акції, номінальна вартість яких встановлюється самим товариством
 
 
У березні 1998 р. С. та інші (всього 11 осіб) пред’явили позов до АТЗТ «Ківшоватське ремонтно-транспортне підприємство» (далі — АТЗТ) про стягнення на користь кожного з них вартості їхніх часток у майні товариства. Позивачі зазначали, що при виході їх зі складу учасників цього товариства їм на порушення п. 5.9 статуту АТЗТ не була виплачена вартість частини майна, пропорційна їх частці у статутному фонді. Тому вони просили задовольнити їхні вимоги пропорційно кількості належних кожному з них акцій.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 20 травня 1998 р. позов було задоволено.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування рішення і направлення справи на новий розгляд. Президія Київського обласного суду протест задовольнила з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що при виході акціонера зі складу учасників АТ йому повинна бути виплачена вартість частини майна цього товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Проте такий висновок не відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 4 Закону від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства» установчі документи товариства не повинні містити в собі положень, які суперечать законодавству України. Пославшись на п. 5.9 статуту АТЗТ і зобов’язавши останнє виплатити позивачам вартість частини майна, пропорційну їх частці у статутному фонді, суд не врахував, що статтями 4, 5 Закону від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» не передбачено набуття акціонером поряд із правом власності на акції також права власності на частку в майні АТ (за винятком випадків його ліквідації).

До того ж суд зобов’язав АТЗТ виплатити позивачам вартість їх частки в майні товариства відповідно до кількості та вартості належних їм акцій. При цьому вартість однієї акції була встановлена судом на підставі висновку судово-бухгалтерської експертизи в сумі 775 грн. 74 коп. Проте відповідно до статей 4, 6, 8 Закону «Про цінні папери і фондову біржу» та статей 28, 32, 37 Закону «Про господарські товариства» встановлення номінальної вартості акцій і порядку їх придбання належить до компетенції самого АТ, а не суду.

Виходячи з наведеного й керуючись статтями 336—338 ЦПК, президія Київського обласного суду протест заступника Голови Верховного Суду України задовольнила, рішення Таращанського районного суду скасувала і направила справу на новий розгляд.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком