ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
30. У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди позивач має викласти міркування, з яких він виходив при визначенні розміру відшкодування за цю шкоду. Суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу фізичних, душевних чи психічних страждань, яких зазнав позивач, інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, і повинен навести в рішенні відповідні мотиви щодо цього. Згідно зі ст. 454 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина)
 
 

У вересні 2000 р. П. звернувся в суд із позовом до Б. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивач зазначав, що 1 липня 1999 р. в м. Києві з вини відповідача, який керував автомобілем «Мерседес-Бенц» 208 Д, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено його, П., автомобіль «Фіат Аргенто», тому просив стягнути з відповідача 15 тис. грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 тис. грн. — моральної шкоди.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2001 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 серпня 2001 р., позов задоволено частково: постановлено стягнути з Б. на користь П. 8 тис. 158 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 тис. грн. — моральної шкоди.

У касаційній скарзі Б. просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, Судова палата Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 202 ЦПК рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Суд, задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, обгрунтовано дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода та, як наслідок, заподіяння шкоди автомобілю позивача сталися з вини відповідача, який порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1094 *), та стягнув матеріальну шкоду в сумі 8 тис. 158 грн.

Разом з тим суд, задовольняючи частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та визначивши її в розмірі 5 тис. грн., не врахував роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. № 5) про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Згідно зі ст. 454 ЦК розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

Заявляючи позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у розмірі 10 тис. грн., позивач не зазначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір відшкодування. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують зазначені вимоги позивача.

Суд, задовольняючи позов у цій частині частково — в розмірі 5 тис. грн., також не навів жодних мотивів свого висновку.

Оскільки зазначені порушення норм матеріального і процесуального права, на які не звернув уваги суд апеляційної інстанції, призвели до неправильного вирішення справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2001 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 серпня 2001 р. в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 тис. грн. скасувала, справу в цій частині направила на новий розгляд до суду першої інстанції.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком