Інформація про видання
На першу сторінку Написати листа Пошук
 2010   ‹ інформація про журнал
   № 11 (123)
    СУДОВА ПРАКТИКА
JUDICIAL PRACTICE
     РІШЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
DECISIONS IN CRIMINAL CASES

Вирішуючи питання про застосування амністії слід ураховувати ті положення відповідного закону, якими визначено порядок, підстави та умови застосування акту амністії.
Постанову суду скасовано, оскільки, звільнивши особу, обвинувачену у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію», суд прийняв рішення, яке суперечить п. «з» ст. 7 цього Закону

УХВАЛА
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 23 березня 2010 р.
(витяг)


Гагарінський районний суд м. Севастополя постановою від 29 квітня 2009 р. закрив кримінальну справу щодо Б. на підставі п. «г» ст. 1 Закону від 12 грудня 2008 р. № 660-VI «Про амністію» (далі — Закон) із звільненням його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК.

В апеляційному порядку постанова суду щодо Б. не переглядалася.

Органи досудового слідства обвинувачували Б. у тому, що 15 квітня 2007 р. близько 20 год. 10 хв. він, керуючи автомобілем, порушив Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, — перевищив допустиму швидкість, не зменшив її аж до повної зупинки, унаслідок чого допустив наїзд на пішохода Д., який переходив проїзну частину у невстановленому місці. Унаслідок дорожньо-транспортної події потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу він обґрунтовував тим, що Б. неправильно звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК на підставі акту амністії, оскільки зазначеним законом передбачена заборона застосування амністії до осіб, що притягуються до відповідальності за цією частиною.

Перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені в касаційному поданні, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачалося з матеріалів справи, органи досудового слідства кримінальну справу щодо Б. направили до суду з обвинувальним висновком для розгляду по суті. Під час розгляду справи Б. заявив клопотання про закриття кримінальної у зв’язку з амністією. Суд погодився з таким клопотанням і виніс постанову про закриття кримінальної справи на підставі п. «г» ст. 1 Закону, не врахувавши, що п. «з» ст. 7 цього Закону передбачає перелік осіб, щодо яких амністія не застосовується, зокрема й тих, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК. Оскільки Б. обвинувачувався саме у вчиненні такого злочину, то рішення суду про застосування щодо нього амністії є незаконним.

Отже, суд допустив порушення закону, яке істотно вплинуло на правильність прийняття рішення у справі, що відповідно до вимог ст. 398 КПК є підставою для скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд. Про це правильно зазначено в касаційному поданні прокурора.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України скасувала постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 29 квітня 2009 р. щодо Б., а справу направила до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд.