Інформація про видання
На першу сторінку Написати листа Пошук
 2001   ‹ інформація про журнал
   № 4 (26)
    ПРОБЛЕМИ СУДОВО ПРАВОЇ РЕФОРИМИ
PROBLEMS OF JUDICIAL-LEGAL REFORM
В.С. Стефанюк,
перший заступник Голови Верховного Суду України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України

Ю.А. Клімашевська,
начальник управління інформаційних технологій Верховного Суду України

Одним із дієвих засобів підвищення ефективності роботи будь-якої установи вважається у наш час широкомасштабне застосування нових інформаційних технологій. Сучасні засоби комп’ютерної техніки й техніки зв’язку в сполученні з новими технологіями вводу, збереження і обробки інформації дозволяють значно підвищити продуктивність праці та якість результату не тільки на основних виробничих процесах, а й при прийнятті рішень. Не є винятком і Верховний Суд України: досвід доводить, що впровадження засобів автоматизації суттєво поліпшує діяльність майже всіх ланок нашої установи. Цим пояснюється та велика увага, яка останніми роками приділяється у Верховному Суді питанням інформатизації.

Базою впровадження інформаційних технологій у Верховному Суді України є локальна комп’ютерна мережа, яка на даний момент поєднує на основі оптоволоконних каналів два адміністративних будинки суду і забезпечує можливість групової роботи та спільного використання мережевих ресурсів і баз даних майже двома сотнями користувачів — суддями й працівниками апарату.

Кожне робоче місце оснащене засобами роботи з електронною поштою і має доступ до глобальної мережі Інтернет. Створено можливості використання цих ресурсів іншими судами України.

Зважаючи на значні методичні складності та великий обсяг робіт, впровадження нових інформаційних технологій відбувається крок за кроком введенням в дію та поступовим розвитком окремих інформаційних систем, які в перспективі складатимуть єдину інформаційну систему Верховного Суду України. За світовою класифікацією будемо поділяти інформаційні системи, що впроваджуються в установах, на два основних класи: оперативні та аналітичні.

Системи першого класу мають забезпечувати автоматизацію виробничих процесів, які практично формалізовані. Призначенням таких систем є підвищення продуктивності праці робітників та уникнення технічних помилок і невідповідностей, що можуть з’являтися через великий обсяг інформації, яка обробляється. Основною ознакою цих систем є прогнозованість запитів на обробку інформації. Такими системами є: — система судового діловодства «КАРС»; — система планово-економічного відділу «Радамант»; — система «КАДРИ Верховного Суду України».

Окремим підкласом оперативних систем є довідкові, які забезпечують відбір та перегляд раніше підготовленої інформації. При цьому майже не важливо, встановлені вони як загальні чи як персональні. Це системи «Законодавство», «Закон» і «Суди України».

Системи другого класу мають забезпечити доступ до загальної (корпоративної) інформації та надати засоби для її аналітичної обробки. Перш за все повинні бути розроблені засоби різнобічної класифікації, багатокритерійного відбору, сортування й агрегування. Ці системи не автоматизують виробничі ланки, а завдяки ефективним засобам доступу до інформації та представленню її у відповідних аспектах створюють умови для більш ефективного прийняття рішень. Можна сказати, що вони мають бути помічниками або референтами працівників вищої ланки — суддів Верховного Суду, керівників структурних підрозділів. З точки зору обробки інформації основною ознакою таких систем є непрогнозованість запитів, тобто неможливість заздалегідь визначити, коли надходитимуть запити на обробку даних, в якій кількості та якої складності. Зрозуміло, що одним із найголовніших джерел інформації для аналітичних систем є оперативні системи. Ось чому значна увага має приділятися засобам передачі даних з баз даних оперативних систем в аналітичні. До цього класу належить система «Судові рішення». Розглянемо кожну зі згаданих систем детальніше.

У 1998 р. у Верховному Суді України спільно з науково-виробничою фірмою «КІМ» було розроблено і введено в експлуатацію автоматизовану систему судового діловодства «КАРС», яка охоплює весь цикл діловодства за скаргами та зверненнями від їх надходження до накопичення в архіві Верховного Суду України та передачі матеріалів у Державний комітет архівів України. Автоматизовано процес реєстрації скарг, що полягає у виконанні роботи по ідентифікації скарги («розмітка») та у формуванні відповідного провадження («заведення»).

До бази даних вводяться відомості про номер провадження, дату заведення, суд, рішення якого оскаржується, головуючого засідання в першій інстанції, сторони або засудженого (прізвище, ім’я та по батькові, назва юридичної особи), статті, міру покарання, для неповнолітніх — дату народження.

У процесі розгляду скарги (для першої інстанції — справи) в базу даних вводиться така інформація: категорія скарги (касаційна скарга, касаційне подання, окрема скарга, окреме подання, окрема скарга (подання) на постанову про застосування заходів адміністративного стягнення); дата, на яку призначено розгляд скарги у Верховному Суді України; дата передачі справи судді; прізвище судді, якому передано справу на розгляд. Вноситься уся інформація про перенесення дати розгляду справи, фіксуються дані, якщо справу направлено на дооформлення.

Після завершення процесу розгляду скарги (справи) і постановлення відповідного рішення фіксуються результати її розгляду (знято з розгляду, відкликано, направлено до обласного суду тощо). До бази даних заноситься повний текст рішення чи ухвали.

Система «КАРС» оснащена засобами пошуку. За будь-якими даними, що попередньо були внесені в базу, можна здійснити пошук потрібного провадження або дати відповідь, що подібна скарга у Верховному Суді не розглядалась. У результаті впровадження цього програмного комплексу поліпшились умови праці секретарів (у роботі стали непотрібними великі та маленькі картки, шафи для їх зберігання), підвищилась якість роботи секретаріату, зникла проблема дублювання карток.

Для автоматизації роботи архіву та процесів взаємодії канцелярій із ним розроблено підсистему «Архів». Автоматизовано процес щорічної передачі проваджень на зберігання в архів із канцелярій. Описи проваджень, які передаються до архіву, автоматично створюються засобами системи, що значно полегшує та прискорює роботу фахівців канцелярій, оскільки тепер не треба виконувати досить громіздку машинописну роботу по створенню цих описів. Система веде також облік тих проваджень, які на момент передачі в архів знаходяться на розгляді. Все це сприяє більш чіткому і правильному виконанню зазначених робіт.

Щоденна робота канцелярій з архівом пов’язана з веденням шести журналів, у яких фіксуються дані запиту до архіву і результати пошуку провадження в ньому. У підсистемі «Архів» використовується один електронний журнал, і при цьому розмежовуються права доступу до даних з того чи іншого робочого місця. Таке розмежування прав забезпечує відповідальність кожного працівника за внесення, зміну і використання даних про переміщення провадження від одного робочого місця до іншого.

Впровадження системи «Архів» значно зменшило сумарну кількість операцій, які виконуються працівниками, і чисельність звернень до архіву, оскільки відразу при розмітці в канцелярії можна одержати відповідь, де знаходиться дане провадження. Все це разом сприяє скороченню часу з моменту надходження скарги до її розгляду.

Система «КАРС» оснащена засобами, призначеними для підтримки роботи відділу прийому громадян (робоче місце «Прийом громадян»). Впровадження цієї підсистеми значно полегшує та прискорює роботу працівників відділу, оскільки система дозволяє: здійснювати пошук інформації про скаргу чи заяву громадян у Верховний Суд України без звернення до канцелярій; одержувати інформацію про будь-яке провадження незалежно від того, де воно знаходиться — в канцелярії чи в архіві, а також про існування даного провадження, місце його знаходження, стадії розгляду, переглядати перелік і текст документів, що є в даному провадженні.

У рамках системи «КАРС» вирішено задачу автоматизованого збору статистичних даних для затвердженої Міністерством юстиції України статистичної звітності, досліджено процес накопичення статистичних даних у судових колегіях, на підставі процесуальних норм та інструктивних матеріалів розроблено чіткі правила занесення інформації до бази даних. Слід зазначити, що впровадження автоматизованої системи статистичної звітності істотно скоротило час формування відповідних таблиць. У кінці півріччя на виконання цих робіт затрачується лише п’ять хвилин роботи комп’ютера. Такий результат особливо відчутний при формуванні звітності за розглядом кримінальних скарг (при паперовій технології на виконання цієї роботи відводилося два тижні).

Подальша робота по розширенню функціональних можливостей системи «КАРС» полягає у формуванні автоматизованих засобів ведення журналів обліку, засобів формування внутрішніх статистичних форм та довідок, автоматизації процесу розподілу скарг для розгляду.

Для автоматизації діловодства у планово-економічному управлінні спільно з науково-дослідним центром «КроКус» кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» розроблено систему «Радамант», призначену для підтримки процедур складання плану бюджету й аналізу його використання, автоматизації статистичної звітності, створення баз даних по збереженню архівної інформації про фінансові операції.

У рамках цих програмних засобів створено такі автоматизовані робочі місця (далі — АРМ): — економістів у кожному структурному підрозділі Верховного Суду, призначені для первинного введення та коригування проекту видатків відповідного відділу, розподілу їх у часі, аналізу фактичного використання видатків, порівняння плану видатків із фактичним використанням коштів. АРМ економіста планово-економічного управління доповнюється функціями по збиранню даних від інших структурних підрозділів; — працівників планово-бюджетного управління для формування плану видатків, що полягає в накопиченні інформації, внесеної відділами та управліннями, коригуванні одержаної інформації та аналізі формування проекту видатків; — у цьому ж управлінні для формування розпису видатків, що робить можливою автоматизацію процесів накопичення інформації, внесеної відділами та управліннями, коригування одержаної інформації щодо розподілу видатків у часі, ведення журналу змін у затвердженому розподілі видатків у часі, аналізу формування цього розподілу (аналіз видатків полягає у створенні засобів введення та накопичення платіжних доручень, а також аналізу фактичного використання коштів); — керівника планово-бюджетного управління для здійснення автоматизованого формування проекту видатків, порівняння цього проекту з фактичним використанням коштів. — адміністратора системи для забезпечення додержання прав доступу користувачів до тієї чи іншої інформації, розподілу та перерозподілу функцій між користувачами системи. База даних системи програмних засобів «Радамант» містить значну кількість довідників, класифікаторів (товарів, послуг, штатних одиниць), що робить систему дуже зручною і гнучкою в користуванні. В управлінні кадрів запроваджено розроблену товариством з обмеженою відповідальністю «МККУ-Мережі» систему «КАДРИ Верховного Суду України», яка забезпечує ведення кадрового обліку в суді на засадах чинного законодавства. Ця система складається з окремих підсистем.

Підсистема ведення особових карток дозволяє оперативно, не звертаючись до паперового варіанта, переглянути будь-яку інформацію з особової справи (посада, оклад, надбавка, ранг, клас, відомості про рішення кваліфікаційної комісії, стаж, відпустки, лікарняні та ін.). Вона функціонує з урахуванням специфіки ведення особових справ у Верховному Суді України, тобто розділяє ведення кадрового обліку суддів та працівників апарату. Разом з тим система підтримує експорт-імпорт даних із системи «Картка» Головного управління державної служби України, що спрощує кадровий облік державних службовців при зміні місця роботи.

Підсистема «Штатний розпис» дозволяє вести штатний розпис установи (чинний на сьогоднішній день), а також його архів. У цій підсистемі реалізовано функції зарахування особи до штату суду, звільнення та просування по службі в межах установи з подальшим автоматичним оновленням особових карток.

На базі даних підсистеми «Штатний розпис» можливе автоматичне одержання таких форм звітності: форма 1-КЮ (державна статистична звітність про склад суддів і апарату Верховного Суду України); форма 9-ДС (державна статистична звітність про склад державних службовців Верховного Суду України); штатна книга; звіти про стан штатного розпису.

Впровадження зазначеної системи здійснюється з урахуванням можливого майбутнього кадрового обліку всього суддівського корпусу України.

Система «Судові рішення». Завдяки застосуванню цієї системи має бути забезпечено накопичення інформації щодо судової практики і створено умови для її подальшої аналітичної обробки, зокрема для багатокритерійного аналізу та узагальнення.

На першому етапі ставиться задача створити базу даних судової практики, де кожне судове рішення має бути класифіковане за розробленими класифікаторами, пов’язане з проходженням відповідної справи та доповнене матеріалами узагальнення судової практики. На сьогоднішній день ця задача в основному розв’язана. База даних містить рішення Верховного Суду України з 1998 р. За допомогою спеціально розроблених засобів впроваджується механізм передачі даних з оперативної системи «КАРС».

На другому етапі планується розробити засоби автоматизованого аналізу матеріалів судової практики. Одним із важливих кроків на цьому шляху є створення єдиних форматів процесуальних документів. Дійсно, чим більш формалізованим буде документ, тим більше можливостей буде створено для його подальшої автоматизованої обробки. Орієнтуючись на найперспективніші стандарти представлення документів і відповідні засоби їх обробки та відображення, вже розпочато роботи по створенню схем документів судової практики у форматі XML. Це дозволить уже у найближчому майбутньому ставити і розв’язувати задачі аналітичного характеру.

© Верховний Суд України, 1996-2001.Вирішення поставлених задач за умови тісної співпраці спеціалістів з інформаційних технологій, експертів-юристів та практикуючих суддів є запорукою успішного розвитку інформаційних технологій, основна мета яких — поліпшення процесу судочинства, скорочення термінів розгляду справ, підвищення якості судових рішень, захист інтересів громадян України.