Інформація про видання
На першу сторінку Написати листа Пошук
2000   ‹ інформація про щорічник
РІШЕННЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
 Питання застосування кримінально-процесуального законодавства
  >>>
  
 Обов’язок вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи відповідно до ст. 22 KП України покладено не тільки на органи слідства, а й на суд. Порушення вимог цього закону потягло скасування судового рішення
 Провадження в Kримінальній справі виключається за наявності нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні Kримінальної справи щодо даної особи за тим же фактом (п. 11 ст. 6 KП України). Порушення вимог цього закону, а також істотна неповнота дослідження обставин справи потягли скасування вироку і повернення справи на нове розслідування
 Істотні порушення норм Кримінально-процесуального закону та неповнота досліджень обставин справи потягли скасування вироку щодо особи, засудженої за порушення Правил дорожнього руху
 Одна й та сама особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених і підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого
 Відповідно до ст. 262 KПК України участь підсудного у розгляді справи є обов’язковою. Невстановлення фактичного місця проживання підсудного, який перебуває в розшуку, стало підставою для повернення справи на додаткове розслідування
 У разі визнання незаконним рішення Kасаційної інстанції про застосування щодо засудженого акта амністії і його скасування в порядку нагляду справа має бути направлена на новий Kасаційний розгляд
 Вирішуючи питання про розмір відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди, суд зобов’язаний врахувати обставини справи, матеріальний і сімейний стан відповідача та реальну можливість стягнути з нього визначену позивачем суму
 Невиконання судом першої інстанції вимог статей 88 та 349 KП України потягло зняття кримінальної справи з касаційного розгляду
 Відповідно до п.«ж» ст.9 Закону України від24 липня 1998р. «Про амністію» особи, засуджені до позбавлення волі з відстроченням виконання вироку, визнаються злісними порушниками режиму (на яких амністія не поширюється) тоді, Kоли до них застосовувалися заходи адміністративного стягнення або дисциплінарного чи громадського впливу за систематичні (не менше трьох разів) порушення громадського порядку або трудової дисципліни. Поширювальне тлумачення цього положення потягло скасування судового рішення
 При розгляді Kримінальної справи суд зобов’язаний на основі всебічного, повного й об’єктивного дослідження її обставин з’ясувати характер і розмір заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди й навести у вироку підстави для задоволення цивільного позову